Індивідуальне навчання.Іскра Олександр. 10 клас

16.03.20 Тема. Поль Верлен "Поетичне Мистецтво", "Осіння пісня"

Експрес-урок. Поль Верлен.
Поль Верлен. Допомога учню і вчителю (авт. Химинець А.А.)

Джерело: Інтернет

Домашнє завдання (на 23.03):

• прочитати вірші П. Верлена "Поетичне мистецтво", "Осіння пісня";
• робота з підручником : с. 208-211;
• усно відповідати на запитання №8,10,11.12 (с.214)

23.04.20 Тема. Артур Рембо "Голосівки", "Моя циганерія"

 Етапи творчості А. Рембо

I період (до 1871 р.) — вплив авторитетів, захоплення ідеями Комуни. Поезія, на думку поета, має стати пророчицею і ясновидицею, а поет — Прометеєм.

II період (поч. 1871-го — поч. 1872 р.) — поезія набуває трагічного звучання. У цей період з’являється вірш «П’яний корабель» та сонет «Голосівки».

III період (1872-1873) — народження незвичайної форми віршів. Розрив з П. Верленом, самотність.

XLII. ГОЛОСІВКИ

А чорне, біле Е, червоне І, зелене
У, синє О,— про вас я нині б розповів:
А — чорний мух корсет, довкола смітників
Кружляння їх прудке, дзижчання тороплене;

Е — шатра в білій млі, списи льодовиків,
Ранкових випарів тремтіння незбагненне;
І — пурпур, крові струм, прекрасних уст шалене,
Сп'яніле каяття або нестримний гнів;

У — жмури на морях божественно-глибокі,
І спокій пасовищ, і зморщок мудрий спокій —
Печать присвячених алхімії ночей;

О — неземна Сурма, де скрито скрегіт гострий,
Мовчання Янголів, Світів безмовний простір,
Омега, блиск його фіалкових Очей.

Переклав Григорій Кочур

XLII. ГОЛОСНІ

"А" — чорний, білий — "Е", червоний— "І", зелений —

"У", синій — "О". Колись я ваші таємниці

Розкрию, голосні: "А" — чорні шнуровиці

Мухви, що над гниллям здійняла гул страшенний;

"Е" — білина парів, наметів, дрож яглиці,

Шпилі льодовиків, безбарвні суверени;

"І" — пурпур, гарних губ нестримний сміх шалений,

Що повен каяття чи гніву, слід кровиці;

"У" — жмури, хлюпання божественне затоки,

Супокій череди на луках, зморщок спокій,

Поритих на чолі в усидливих людей;

"О" — голосна Сурма, що дивний свист колише,

Світів і Янголів ширяння серед тиші.

— Омега, блиск Його фіалкових очей!

Переклав Всеволод Ткаченко

30.04.20  Артур Рембо "Голосівки", "Моя циганерія"
У сонеті «Голосівки» А. Рембо пропонує новий принцип формування образу, що будується на вільній асоціації між звуком і кольором, зорових враженнях. Як і більшість віршів митця, «Голосівки» мають безліч трактувань. Наприклад, одне з них пропонує розглядати вірш як символічну картину людського буття: від темряви (чорний колір А) до світла (білий колір Е) через бурхливі пристрасті (червоний колір І) до мудрості (зелений колір У) і пізнання таємниці Всесвіту (синій колір О). Важливу роль у «Голосівках» відіграє принцип контрастності: чорне — біле, смерть — життя, потворне — прекрасне, швидкоплинне — випадкове. Рембо використовує форму сонета, який традиційно містить тезу, антитезу та їхній синтез, тобто в самій його будові закладена суперечність; і це дозволяє вважати «Голосівки» зразком символістського пошуку відповідностей між різними началами життя, взірцем панорамної картини Всесвіту. Інше трактування співзвучне фразеологізму «від альфи до омеги» (від початку до кінця).

МОЯ ЦИГАНЕРІЯ

Руками по кишенях обмацуючи діри
і ліктями світивши, я фертиком ішов.
Бо з Неба сяла Муза! Її я ленник вірний,
ото собі розкішну вигадував любов!
Штани нінащо стерті? Та по коліна море!
Адже котигорошку лиш рими в голові.
Як зозулясті кури, сокочуть в небі зорі,
а під Чумацьким Возом — банкети дарові.
Розсівшись при дорозі, ті гомони лелію.
Роса на мене впала — а я собі хмелію,
бо вересневий вечір — немов вино густе.
І все капарю вірші, згорнувшись у калачик.
Мов струни ліри — тіні (їх к?паю, як м'ячик).
Штиблети каші просять? Овва, і це пусте!

Переклад В. Стуса

У вірші «Моя циганерія» А. Рембо змалював поетичний спосіб свого життя. Сміливий і безвідповідальний юнак, геній і «фертик», якому «по коліно море», із дірками в кишенях (тобто без грошей), а в голові «лиш рими», мандрує без мети. Голод і холод його не бентежать, у нього є найвище для поета щастя — хмеліти від «вересневого вечора» і «капарити вірші, згорнувшись у калачик». Його найбільша любов — Муза, якої він і раб, і володар.

А.Рембо. Аналіз віршів (авт. Химинець А.А.)

Джерело: Інтернет

Домашнє завдання (до 30.03.)

• прочитати вірші А. Рембо "Голосівки", "Моя циганерія";
• робота з підручником: с. 216-231;
• робота у зошитах: біографія А.Рембо;
• відповіді на запитання №15-22 ( усно ).

Домашнє завдання (до 06.04.)

Підготуватись до контрольної роботи за творчістю Ш. Бодлера, П. Верлена, А. Рембо


06.04.20  

Моріс Метерлінк. Поняття про драму-феєрію. «Синій птах». Історія створення

«Синій птах» — одна з найвідоміших п’єс М. Метерлінка — належить до жанру феєрії. Ознаками цього жанру є химерно-казковий сюжет; фольклорні та міфологічні образи; умовність простору і часу; символістичність ситуацій і образів; ліризм; узагальнювальний зміст; наявність яскравих сценічних ефектів. П’єса «Синій птах» цілком відповідає законам цього жанру.

Словникова робота

Драма-феєрія — це п’єса з казково-фантастичним сюжетом і персонажами.

Феєрія — театральна чи циркова вистава, побудована на фантастично-казковому сюжеті, у якій із метою вразити глядача використовують різноманітні сценічні ефекти.

ДЗ на 13.04.20 Опрацювати теоретичний матеріал (за підручником).

Дібрати характеристику до образів героїв казки

13.04.20  Композиція казки-феєрії М. Метерлінка «Синій птах»

Елемент композиції	Короткий зміст
Експозиція драми	Діти бідного дроворуба Тільтіль і Мітіль мріють про те, щоб Санта Клаус щось приніс їм у Різдвяний вечір, та цього не стало, і голодні діти дивляться у вікно на сусідній багатий будинок, куди потрапили всі подарунки
Зав’язка драми	Поява Феї. Фея пропонує дітям вирушити на пошуки Синього птаха для її хворої онучки, яка хоче бути щасливою
Розвиток дії драми	Пов’язаний із розгортанням у наступних картинах її основного мотиву — всемогутності людини. Він вперше прозвучав у другій картині, коли Собака, вірний друг людини, проголосив, що «людина — це все». У третій картині, дія якої відбувається у Країні Спогадів, де Тільтіль і Мітіль побачилися зі своїми дідусем і бабусею, братиками і сестричками, розроблено мотив пам’яті. Четверта картина глибоко символічна. Дія її розгортається в палаці Ночі, де зберігаються сили зла — Війни, Хвороби, Жахи, Привиди. У п’ятій картині («Ліс») письменник протиставляє людині природу. Шоста картина виконує допоміжну роль: за наказом Феї діти повинні йти на цвинтар. У сьомій картині, дія якої відбувається вночі на сільському цвинтарі, розвивається мотив радості буття. Восьма картина готує до перебування у Садах Блаженства. Гладкі Блаженства — це символ людських вад і спокус: розкошів, лінощів, пияцтва, розпусти
Кульмінація драми	Збагачені духовно у пошуках Синього птаха, Тільтіль і Мітіль потрапляють до Царства Майбутнього — щасливу країну дітей, які ще не народилися
Розв’язка драми	Одинадцята картина — «Прощання». У символічній формі письменник висловлює думку про те, що жодну істину не можна вважати абсолютною, а процес пізнання — завершеним. Зупинка — смерть пізнання. Синій птах у клітці — символ такої зупинки. А щастя можна досягти лише впродовж постійного пізнання світу, у невтомних пошуках істини
Епілог	Дванадцята картина. В останній картині п’єси драматург підкреслює зв’язок казкових ідеалів і повсякденного життя. Процес пізнання — нескінченний. Істину не можна пізнати раз і назавжди

Висновки. Особливості композиції казки-феєрії — зустрічі з алегоричними персонажами в символічних ситуаціях, кожний з яких несе свою мораль, збагачує досвід і виховує душу Тільтіля і Мітіль.

ДЗ: 27.04.20 (Запис у зошит: 1)композиція твору; 2) символи твору.

Синій птах — це символ щастя, істини, добра.

Сюжет драми — пошуки героями загадкового птаха.

Конфлікт — боротьба сил добра і зла, світла і пітьми, долання героями всього, що стоїть на перешкоді досягнення мети.

27.04.20  

М. Метерлінк “Синій птах”. Символіка образів. Трактування фіналу. Особливості ремарок. 

Герої філософської п’єси-казки “Синій птах” — це образи-символи, що втілюють панівні на землі сили. Це люди, рослини, тварини, стихії Світла, Вогню й Води, Душі (Хліба, Молока та ін.) — усе те, з чого складається людський світ. Виявляється, людина живе на землі, не помічаючи довкола нікого й нічого, крім таких, як сама. їй здається, що лише вона наділена душею, і всі таємниці світу вона вже розгадала. Але це не так. За допомогою чарівного каменя, що відкриває істинний зір, Тільтіль і Мітіль, герої п’єси, бачать світ таким, яким він є насправді — одухотвореним, прекрасним (а інколи — страшним), сповненим таємниць. У цьому світі минуле, сучасне й майбутнє перебувають поруч і пронизують одне одного: Тільтіль і Мітіль зустрічають і своїх давно померлих рідних, і ще ненародженого брата. Виявляється, людина відповідає не лише за себе, а й за всіх своїх предків і нащадків, тому що її рід — єдине ціле, одна нескінченна лінія.

ДЗ: на 04.05.20 1) письмово відповідь на питання 

 - Які образи-символи є в п’єсі та що вони символізують?

04.05.2020р.

 Пауло Коельо «Алхімік»

«Пауло Коельо – це феномен. 

                     Феномен не потрібно пояснювати. 

               Його можна лише спостерігати»

Пауло Рокко, видавець П. Коельо

Завдання:

1) опрацювати біографію письменника;

2) прочитати «Алхіміка» П. Коельо, визначити основні сюжетні лінії.

3)написати твір-мініатюру «Чим мене вразив Пауло Коельо – особистість і письменник».